Udvözlet Lembergról

Матвей, 8 лет: «Я очень долго не мог понять, как правильно набирать номер на этом аппарате, потому что никогда раньше таких не видел. Несколько раз пробовал позвонить домой и все время попадал не туда или слышал короткие гудки. Меня сбило с толку то, что каждой дырочке соответствует своя цифра, при этом кнопок на телефоне нет. Не было понятно, для чего нужен металлический ограничитель, поэтому я просто доводил последнюю дырочку диска до нужной мне цифры. Несколько раз пытался отправить смс-ку, пока не понял, что это невозможно. Пожалуйста, кто-нибудь уже может мне объяснить, зачем здесь рядом с цифрами нарисованы буквы?»

( СМОТРЕТЬ )

Одна из главных бед наших в английском - это неправильное употребление времен английских глаголов. Привожу здесь очень даже полезное пособие. После двух прочтений насмерть запоминается.

Система английских времен с точки зрения употребления глагола “to vodka” :

1. Во-первых, необходимо уяснить, что в этом языке существуют глаголы:
1.1. неопределенные (Indefinite), т.е. неизвестно, пьешь ты или нет,
1.2. длительные (Continuous), т.е. ты давно и продолжаешь,
1.3. завершенные (Perfect), т.е. ты либо вышел из запоя, либо уже окончательно напился и вырубился.

2. Во-вторых, существует объективное:
2.1. настоящее (Present) - ваше отношение к спиртному,
2.2. прошлое (Past) - темное или светлое,
2.3. будущее (Future) – то, что нам светит: цирроз, белая горячка и т.д.

3. Теперь все смешиваем.

3.1. Present:
3.1.1. Present Indefinite (настоящее неопределенное), см. выше.
I vodka every day. - Я пью водку каждый день. Вместо
every day можно употреблять выражения: usually, seldom, often,
from time to time, from melkaya posuda, bolshimi glotkami…
3.1.2. Present Continuous (настоящее длительное):
I am vodking now. – Я пью водку сейчас.
Для эмфатического усиления с этим временем можно употреблять
наречия:
He is constantly vodking! – Он постоянно поддатый!
3.1.3. Present Perfect (настоящее завершенное):
I have already vodked. - Я уже нажрамшись. (В ответ на
предложение выпить)
3.1.4. Present Perfect Continuous (настоящее завершенно-продолженное):
I have been vodking since childhood.
- Я пью водку с детства (тип inclusive).
- Я пил водку с детства, но уже не пью (тип exclusive).

3.2. Past :
3.2.1. Past Indefinite (прошедшее неопределенное):
I vodked yesterday. - Я напился вчера.
(не путать со временем 3.1.3., там ты напился только что).
3.2.2. Past Continuous (прошедшее длительное):
Часто употребляется, как придаточное предложение к главному во
времени 3.2.1
- Unfortunately, I was vodking at the moment my wife came.
- К несчастью, я пил водку в тот момент, когда пришла жена.
3.2.3. Past Perfect (прошедшее завершенное):
Также употребляется, как придаточное.
- I had already vodked when my wife came.
- Я уже упился, когда вошла жена.
3.2.4. Past Perfect Continuous (прошедшее звершенно-продолженное):
- I had been vodking for about a month when my wife came.
- Я пил водку уже около месяца, когда вошла моя жена.

3.3. Future :
3.3.1. Future Indefinite (будущее неопределенное):
I will vodka tomorrow. - Я буду пить водку завтра.
Примечание: В придаточных предложениях времени и условия
(т.е. при отсутствии подходящего времени и условий) вместо
времени 3.3.1. употребляется время 3.1.1.:
- If I vodka tomorrow I will be sick the day after tomorrow.
- Если я выпью завтра, я буду болеть послезавтра.
3.3.2. Future Continuous (будущее длительное):
I will be vodking tomorrow at 5. - Я буду заниматься
употреблением горячительных напитков завтра в 5.
Примечание: При горячем желании опохмелиться вместо
времени 3.3.1. можно употреблять время 3.3.2. :
- Soon! Soon I will be vodking!
- Скоро! Скоро я буду пить водку!
3.3.3. Future Perfect (будущее завершенное):
Употребляется при планировании состояния опьянения
- To morrow by 5 o’clock I will have vodked.
- Завтра к пяти я буду нажрамшись.
3.3.4. Future Perfect Continuous (будущее завершенно-длительное):
- By to morrow morning I will have been vodking for a week.
- К завтрашнему утру я буду пить водку неделю.

элементарно, ватсон! :)

Познайомтесь з премилою короткометражкою Хутір, саундтреком до якої стала музика сучасних українських гуртів – ВВ, ДахаБраха, Мандри, ДримбаДаДзига, Я и друг мой грузовик, та зокрема і Бурдону :)

Увага, ненормативна лексика.

"Золотце, я вас умаляю! Починаєте чистої води піздьош про "гонения на русский язык". Хдє, голубушка? Та я вже мрію таке побачити в Україні. Де ті курва націоналісти, роздуті кремлівськими медіа, сцуко? Покажіть мені їх. Ви про тих дітей, які пригали з річовками футбольними? А ображених ветеранів, то ви про тотих, котрі внаглу фану черлену на Личаківській вулиці розвертали? Під захистом ОМОНу?.. Та яка тут Україна? Донецький гетьманат.

Ай бідосічкі, нацюки їх образили. Та маленькі баски замочили би вже хоч одного точно, і вітрин би набили заодно. Яке УНСО? Сором, а не нацисти.
Ета ш нада дадуматса, спецом з самого Славного Вєліко-Русскаго ґорада-ґіроя Севастополя везли! Осьо де міССіонерство. Йопта, РуССкоє єдінство. Під червоними прапорами. Курва, дожились. Це шо, тіріторію памєтіть? Здєсь вам Русс'ю пахнєт?? Русь так, але ж не Рассєя, шановні :) Осьо де собака закопаний. З вашими красназнамьонівцями ви вже вапше в історіях заплутались. А з вашими московитами ще й не такі церкви повипалюєте і рукописи попереписуєте. Троха перестаршебратілісь ужо, Потапич. Я би на вашому ісконному і вєлікоімперському місці троха тойво ..." ©

весь срач тут

Первое

Подумайте – почему в этот день беспорядки были только во Львове? Почему в других городах западной Украины всё прошло без мордобоя? Почему в другие года, даже при Ющенко, в том же Львове ветераны прекрасно справляли свои потребности, и возлагали куда хотели что хотели?

Всё просто – именно в этом году, именно во Львов заезжали ребята из «Русского Единства» (Крым) и «Родины» (Одесса).

Ребята обнаружили, что в Украине есть солидный кусок советско-русского электората, который остался без чабана: Наталья Михайловна Витренко ушла в безвременный запой, Петр Симоненко окончательно махнул рукой на советский имидж, расслабился и превратился в успешного буржуя, «регионалам» вообще не до борьбы против НАТО за русский язык, им бы с реальными проблемами совладать. Итого – местечковые РЕ и «Родина» решили, что хватит прозябать в своих провинциях, надо расширяться на всю страну. «Собирались в 2011 выйти за пределы Крыма. Выходим. Планы «Русского единства» распространяются на всю Украину. И вообще, хватит сидеть в глухой обороне, надо продвигаться вперед и распространять свои идеи, свои ценности», - сказал координатор акции Юхин.

А чтобы привлечь много-много внимания, надо сделать что-то очень-очень яркое. Например, привезти во Львов красный флаг и поднять его над городом, как над Берлином.

Второе

Львовяне не любят красный флаг, у них есть на это миллион весомых причин. Не вдаваясь в исторические подробности, представим: на одно из кладбищ солдат вермахта в России торжественно прибывает делегация их немецких внуков. Не просто внуков, а идейных таких внуков, - «руссиш швайне, хо-хо-хо». За два месяца до приезда внуки показывают всем бааааальшущее знамя со свастикой, которое планируют торжественно развернуть в России. А на все претензии отвечают, что их деды воевали именно под этим флагом, а память дедов свята.

Как вы их встретите?
( Читать всё... )

Люди Добрі (Львів) & Триста8ісім (Ужгород)

26 квітня 2011, 20:00
Хмільний Дім Роберта Домса
м. Львів, Клепарівська, 18

Люди Добрі протягом свого насиченого творчого життя встигли заявити про себе, як один з найоригінальніших фольк-гуртів Львова. Цей гурт не назвеш культовим чи гламурним, що пояснює їх статус випробування для музичних снобів та консерваторів. Словом, хлопці музиканти привертати до себе увагу вміють.

Щодо музики, безпосередньо: їй не властива вдумлива ностальгія, однак, саме цей факт сприяє взаємодії музикантів з публікою на концертах чи вуличних виступах. Крім того, незмінне народне виконання та репертуар, якого дотримуються "Люди Добрі" допомагають зрозуміти світогляд та душу нашого народу. © Олеся Балко

Триста8ісім. Закарпаття — край, де, як відомо, перетинаються культури багатьох народів. Музика ж гурту "Триста8ісім" є відображенням цієї культурної круговерті. В своїх невтримних мелодіях вони поєднують угорські чардаші і палкі циганські мотиви, румунське розмаїття та гуцульську безпосередність. Ці закарпатські музики змусять ваші ноги кинутись в танець.

"— Figyelem! Сякого нигде ще не боло! Гудаки з Транскарпатії забавлять так, же буде чути від Чингова до Фанчикова ай назад! А ушиткі, ко учує ту паранну музику, буде танцювати ги має огинь у гатьох. Бо як порядний чоловік ся начинать із 100 кілограм, так порядна музика ся начинать з 308"

Попередній продаж квитків: 35 грн., в день концерту: 50 грн.
Попередньо квитки можна придбати в магазинах: Салон музичних інструментів «8 нота» (пл. Данила Галицького, 13), Андерграунд магазин «Стильний Львів» (вул. Вагова, 15), Актуальний український магазин «Наш Формат» (пл. Ринок, Універмаг «На Ринку», 2 поверх). Колективне замовлення квитків за телефоном: 066 593 01 60. Телефон для довідки і замовлення столиків: 242-25-94

Четвер 10 лютого 2011
Хмільний Дім Роберта Домса
Львів, Клепарівська, 18
20:00
попередній продаж квитків: 35 грн.
в день концерту: 50 грн.
довідки і замовлення столиків: 242-25-94
замовлення квитків: 066 593 01 60

( more info )

П'ятеро етно-музикантів об'єднались, аби познайомити охочих з давнім струнним інструментом - Ліра колісна. В світі на такому інструменті грають не так багато людей, а у Львові лірників знайшлось аж чотири - Рост Татомир, Любомир Іщук, Юрко Рафалюк та Олесь Коваль - що й стало однією з ідей проекту. На репетиції у молодих львівських лірників побувала і Вікторія Долик.

© Телеканал ZIK

Музиканти відомих львівських фольк гуртів – Бурдон, Люди добрі, Татош банда та Йорий клоц об’єднались у спільному проекті, який має на меті популяризувати стародавній і цікавий інструмент – ліра колісна. Серед молодої генерації етно-музикантів у Львові лірників виявилось аж чотири – Рост Татомир, Любомир Іщук, Юрко Рафалюк та Олесь Коваль (хоча ми певні, їх є і більше), тому їх зустріч в спільній програмі рано чи пізно мала відбутись. До проекту також долучилась Олена Єременко з інструментом, котрий має ідентичну систему перетискання струн і є найближчим родичем ліри – Мурахарпою. Сподіваємось, почути разом ці унікальні інструменти буде цікаво і вам, отож запрошуємо у вівторок, 21 грудня 2010 року о 19.30 до етноклубу Набутків в Квартиру 35 на вул. Вірменській у Львові.

Суббота Двацэтого на Девэту годину увечыр - закрита ероты пати "ШМЕКЕРІЯ"! Циганський фейс та дрес-код, за найкращі костюми – призи.всі в головних уборах дівчєта можуть бути голы але з покритоу головоу!
Сп.Гість - циганський шансонэро SuRADJi .Увхід : пєтнадцять гривен!

Шановні читачі, щиро раджу вам журнал мого доброго цімбора, помітного ужгородця, меломана, знаного тусовщика і заслуженого каламбуриста, цікавого оповідача, віртуоза танц-аудіо-збірничків, оригінального письменника, справжнього книголюба і просто класного чувака та ще й мого кума.
Зокрема гарний є уривок про книги з його майбутньої книги. Рекомендую

Джерело: Ungvar-People

Згадалось от. Уявіть собі дородну таку, дебелу провідницю, броско і густо нафарбовану, яка тримається майже зверхньо, і коли підбігають запіздалі пасажири з язиками на плечах, наплечниках за плечима і квитками в передпліччях з питанням на льоту: – Це 18 вагон?!! вона спокійно, по зваженій павзі, вєкі полуапущєни, ізрєкає:
– Ну і?

А потім вона ще мирила двох типажей, котрі абсолютно не розумілись мовно. Повний цирк. Він – дууже скромно вбраний росіянин, з класичною смугастою торбою, тупо завалився в мештах на другу полицю плацкатного. Вона – типова газдиня десь з північного Закарпаття, з вишуканим гуцульсько-русинським діалектом, окремі слова і вирази котрого постійно здавались Йому чи то матюками, чи то лайкою, чи то ще якоюсь образою його вєлікарусской гідності (вбий, не згадаю того її спірного і значимого виразу).

І в сумі він ніби і розумів тему наєздів, шо вона шота вродєкак свариться, шо то згори ніби її місце, і шо тово такє, але перепитати і владнати ситуацію спокійно нікому і в голову не приходить. До того ж, вони реально не розуміють один одного – вони говорять різними мовами. І то не тільки в переносному, але і в прямому сенсі. Хрестоматійна полярність. І от, сварка с ходу кульмінує, Вона мало за ноги його звідтам не зтягує, шукає підтримки в пасажирів, які теж не певні, що до кінця її розуміють. Він огризається, червоніє лицем, "да она на меня матом!"... коли зявляється та сама наша, як ми її називали, стюардесса. Уважно вислухавши позицію сторін і цього разу вже покровительськи так, по-материнськи: – Пасажиры, ну что вы, ейбогу, ну не ссорьтесь вы.

Ну просто піонервожата.

Balkan Express – Бурдон в ЕтноКлубі з програмою балканської музики. Особливу увагу вечора надамо т.зв. "ламаним" ритмам – 5/8, 7/8, 9/8, 11/8, 13/8, а також мелодіям і пісням, котрі нами ще не записані чи рідко виконуються. Після концерту – джем-сейш!

Вівторок 20.00, Етноклуб Набутків, Дзиґа, Вірменська 35, Львів
http://www.facebook.com/event.php?eid=15

P.S. Також познайомимось з нашим новим інструментом – Саз баґлама, а на сейшені всі будемо вчити македонську пісню Fato mori :)